🇺🇦◼️ Минає третя річниця з дня загибелі мужнього захисника України, 52-річного військовослужбовця Якушенко Сергія Сергійовича.
🇺🇦◼️ Минає третя річниця з дня загибелі мужнього захисника України, 52-річного військовослужбовця Якушенко Сергія Сергійовича.
Сергій Сергійович народився 10 лютого 1971 року в селі Кіровське Чорноморського району Кримської області в багатодітній родині.
У 1977 році родина переїхала до села Олексіївка колишнього Первомайського, а нині Лозівського району Харківської області. У вересні 1978 року Сергій пішов до Олексіївської середньої школи. У шкільні роки він захоплювався читанням історичних творів, дуже любив книжки про археологію, історію давніх часів, про скіфські племена, мріяв стати археологом або істориком.
Школу закінчив у 1988 році, цього ж року вступив до Харківського залізничного технікуму на спеціальність «машиніст електровоза», але закінчити технікум йому не вдалося, бо в травні 1989 року Первомайським райвійськкоматом був призваний до лав Військово-Морського флоту колишнього Радянського Союзу. Військову службу проходив морським піхотинцем на Північному флоті. Демобілізувався із лав ВМФ у вересні 1991 року. Присягу на вірність народу України прийняв 26 березня 1993 року при Первомайському військкоматі.
Був двічі одружений, має п’ятеро дітей.
Трудову діяльність розпочав на державному підприємстві «Хімпром», працював у народному господарстві, останнє місце роботи – ПП «Екіпаж».
Початок антитерористичної операції на Донеччині сприйняв близько до серця, в серпні 2014 року звернувся до військкомату для направлення в зону АТО, але йому було відмовлено, бо на руках було двомісячне немовля. Сергій дуже важко переживав це, а згодом змирився і продовжував працювати на підприємстві.
24 лютого 2022 року, коли прогриміли перші вибухи в м. Чугуєві, що на Харківщині, і всі зрозуміли, що розпочалася повномасштабна війна між рф та Україною, Сергій, не вагаючись, взяв військовий квиток та попрямував до військкомату. Він пішов боронити свою землю, захищати родину від загарбників. 27 лютого 2022 року був зарахований старшим вогнеметником взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А 1962.
23 квітня 2023 року він загинув при виконанні бойового завдання у місті Дружківка Донецької області.
Похований Герой з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.
У селі Олексіївка на Алеї Слави та на меморіальній дошці пам’яті розміщено його портрет.
Сьогодні біля меморіальної дошки загиблому захиснику відбувся мітинг пам'яті. Зі скорботними словами вшанування виступив Олексіївський сільський голова Анатолій Страхов та дружина Сергія - Світлана. Присутні вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання та покладанням квітів.
Мужність Сергія Сергійовича, його рішучість і самопожертва втілюють справжню відданість Батьківщині..
Олексіївська сільська рада схиляє голови у глибокій скорботі та висловлює щирі співчуття всім рідним та близьким українського воїна. Наш Герой-захисник Сергій Сергійович назавжди залишиться жити в серцях мешканців Олексіївської громади як приклад патріотизму, незламності духу й самопожертви заради майбутнього України.
Низький уклін і безмежна вдячність нашому Герою за захист рідної землі й кожного з нас.
Вічний спочинок та світла пам'ять Герою!
Герої не вмирають...
