🥀 🇺🇦 У День загибелі Героя Камінського Миколи Вікторовича відкрито меморіальну дошку на його честь (20.11.1977 - 03.11.2024)

Дата: 03.11.2025 14:40

Кількість переглядів: 57

" Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.


Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.


Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.


Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна."


Сьогодні, 03 листопада 2025 року у річницю загибелі, відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки памʼяті герою-захиснику Миколі Камінському на фасаді Одрадівського філіалу Верхньобишкинського будинку культури.

Урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки зібрала чимало людей. Рідні, друзі, односельці, представники Олексіївської сільської ради, голова громади прийшли вшанувати та вкотре схилити голови перед подвигом загиблого Героя.

Микола Вікторович Камінський народився 20 листопада 1977 року в селі Бродниця Зарічненського району Рівненської області. Коли йому виповнився рік, родина переїхала до села Красиве Первомайського району Харківської області. Саме тут пройшли його безтурботні дитячі та юнацькі роки.

Микола навчався в Одрадівській школі. Змалку звик працювати, допомагав у колгоспі «Колос», тягнувся до землі й техніки. Після строкової служби здобув професію тракториста-машиніста й усе життя трудився механізатором у СТОВ «Овена». Він був людиною доброю, щирою та працьовитою. Рідні завжди бачили в ньому опору, а друзі — приклад щедрості й людяності.

Коли в Україну прийшла війна, мужній воїн не залишився осторонь.

21 липня 2023 року він отримав повістку і без вагань став на захист рідної землі. Служив водієм першого відділення кулеметного взводу у військових частинах А 4963 та А 4820. Виконував свій обов’язок чесно, з гідністю й відвагою.

3 листопада 2024 року, під час запеклих боїв біля села Вишневе Покровського району Донецької області, Микола загинув за свободу України.

У нього залишилися мати, сестра та племінники, для яких він був найдорожчою людиною. Для них він — не лише син і брат, а й символ любові, доброти та самопожертви.

Честь відкрити меморіальну дошку надали матері бійця.

Зі скорботними словами до присутніх звернувся сільський голова Анатолій Страхов, а настоятель Свято-Троїцького храму отець Миколай освятив меморіальну дошку загиблому захисникові.

Учасники заходу поклали квіти та низько схилили голови перед пам’яттю і подвигом славного сина України, ушанувавши пам’ять про нього хвилиною мовчання.

Відтепер на фасаді місцевого будинку культури розташовані меморіальні дошки памʼяті захисників Михайла Рибалка та Миколи Камінського.

Ці пам’ятні знаки будуть постійним спогадом сьогоднішнім і наступним поколінням про патріотизм і героїчний подвиг земляків та захисників Батьківщини.

Світла пам’ять про Героїв назавжди залишиться у наших серцях! 

« повернутися