Олексіївська громада пам’ятає своїх Героїв.
Олексіївська громада пам’ятає своїх Героїв.
Вже третій рік для нас, як один нескінчений день 24-го лютого. Три роки втрат, три роки незламності української нації...
Три роки з дня повномасштабного вторгнення рф, одинадцять років війни. За ці довгі роки кожний населений пункт громади втратив найкращих синів в боротьбі, яка й досі триває.
Олексіївська громада пам'ятає та шанує подвиг кожного земляка, що загинув за наше майбутнє, та залишився навіки в строю!
Сьогодні напередодні річниць загибелі наших земляків, Захар’єва Сергія Анатолійовича (06.08.1970 — 11.10.2024) та Бойка Дмитра Романовича (03.02.1996 — 11.10.2022), відбулися заходи присвячені вшануванню пам’яті Захисників України.
Біля пам’ятного знаку — меморіальної дошки герою-захиснику, старшому навіднику кулеметного взводу стрілецького батальйону військової частини А 3283 Захар’єву Сергію Анатолійовичу, до дня першої річниці загибелі зібралися родина та близькі, представники сільської ради, структурні підрозділи виконавчого комітету Олексіївської сільської ради. Слова підтримки сім’ї загиблого висловив сільський голова Анатолій Страхов. Присутні вклонилися в мовчанні, згадали добрі справи мужнього оборонця, поклали квіти та вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання.
11 жовтня минає три роки з дня загибелі Бойка Дмитра Романовича — захисника України, який до останнього подиху боровся за свою Батьківщину. На момент загибелі Дмитру було лише 26 років. Мужній воїн, патріот, надійний побратим — таким його пам’ятатимуть рідні та друзі. У день річниці загибелі українського воїна, місце останнього спочинку відвідали представники громади — працівники Слобідського старостинського округу на чолі зі старостою округу. Присутні поклали квіти до могили та вшанували пам’ять захисника хвилиною мовчання.
Вони були синами нашої громади, звичайними чоловіками, які жили серед нас, мріяли, працювали, любили. Та, коли ворог прийшов на нашу землю, вони стали на її захист. Вірні присязі й своєму народові, вони до останнього подиху боронили Україну. Їхня жертовність – це не лише біль втрати, а й приклад незламності, відваги та любові до Батьківщини. Ми схиляємо голови у скорботі й вдячності перед їхнім подвигом.
Світла пам’ять нашим Героям. Вони назавжди залишаться у серцях рідних, побратимів і всіх мешканців громади. Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті та у вільній Україні, за яку віддали життя.
